День української писемності та мови.

Казка про українську мову

Давним-давно жила-була Українська Мова. Вона дуже любила співати і танцювати,

повчати казками,які були дуже цікавими.Та ось одного разу до королівства прийшла зла

чаклунка. Задумала вона загубити Українську Мову. Підійшла лиходійка до неї і попро-

сила розповісти казку. Не відмовила Українська Мова незнайомці - розповіла їй про

веселі звуки та веселі нотки.

-Ти дуже розумна,але не треба повчати старших,- промовила незадоволено лиходійка

-За твою неповагу я покараю тебе!

І зла чаклунка стукнула палицею по землі три рази...

Опинилась Мова в незнайомому королівстві. Розгубилася, засумувала. Та недовго вона

була самотньою.Мешканці королівства запросили незнайомку до себе, обігріли,втішили, а

дізнавшись її не легку долю, запропонували жити у них.

Незабаром не залишилось у цьому королівстві нікого байдужого до Української Мови.

ЇЇ поважали і любили за добру пораду, за талант і уміння розповідати цікаві казки, що

вчать розуму. А ще - за уміння співати чудові пісні, які лікують Душі. Українська мова надзвичайно багата. Вона живе, розвивається і сьогодні, в ній б'ється неспокійна думка, в ній жива мудрість народна.

Пісня " Українська мова"

Ельвіра РІДНА МОВА

Велична, щедра і прекрасна мова.

Прозора й чиста, як гірська вода,

Це України мова барвінкова,

Така багата й вічно молода.

Рідна мова, мов гірська вода,

Рідна мова вічно молода,

Рідна мова, в серці з ранніх літ

Гордо лине мова у політ!

Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить в серце й думи з ранніх літ,

Це мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине у політ!

Анна - Марія ЛИШ ПО-УКРАЇНСЬКИ Українські діти Всім говорять сміло: Свій народ любити — То велике діло.

Лиш по-українськи Любо говорити, І по-українськи Господа молити.

Треба й чужі мови Старанно вивчати, Та з усіх найбільше Рідну шанувати.

Микола РІДНА МОВА

Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода, —

То України мова барвінкова, —

Така багата й вічно молода.

Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить в серце й душу з ранніх літ,

Ця мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Адріан Як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!»,

«Світлої днини!» —

Щедро даруй ти

Людям, дитино!

Мова барвиста,

Мова багата,

Рідна і тепла,

Як батьківська хата.

Едвін ХТО ЯК ГОВОРИТЬ

Все, що живе на світі,

Уміє розмовляти.

Уміють говорити зайці і зайченята,

По-своєму говорять і риби серед моря,

І у садочку пташка, і у траві комашка...

Говорять навіть квіти з блискучими зірками...

— А як говорять діти?

— Так, як навчила мама!

— Прийми ж, матусю,

Слово подяки від дитини

За нашу рідну мову,

За мову України.

Гавриїл УКРАЇНСЬКА МОВА

Золоте курчатко

В золотій торбинці

Принесло сьогодні

Літери дитинці.

А дитина з літер

Збудувала слово.

І звучить, як пісня,

Українська мова.

Ємануела СЛОВО

А Вкраїни мова —

Мов те сонце дзвінкотюче,

Мов те золото блискуче,

Вся і давність, і обнова —

Українська мова.

Розцвітай же, слово,

І в родині, і у школі,

Й на заводі, і у полі

Пречудесно, пречудово

Розцвітай же, слово!

Хай ізнов калина

Червоніє, достигає,

Всьому світу заявляє:

Я — країна Україна —

На горі калина!

Пісня " Ми Вкраїни діти "

Ема. Еля.Мова у серці народу

Наче юна зоря світанкова, Ти лісами, степами ідеш. Українська чарівная мово, Ти у серці народу живеш.

Мелодійна моя, промениста, Як земля, твій багатий словник! Українськая мово пречиста, Ти у серці народу навік!

I, як промені сонця, чудова, Ти у світі ніколи не вмреш. Українська чарівная мово, Ти у серці народу живеш!

Як із моря не висушить воду, Не злічити джерел і струмків, Рідна мова у серці народу Буде жити навіки-віків!

Українська прабатьківська мова, До зірок через терни ідеш. мово моя, пелюсткова, Ти у серці народу живеш!

Едвін Мій рідний край

Мій край чудовий — Україна! Тут народились ти і я. Тут над ставком верба й калина, Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі, Бо тут почався наш політ. Цвітуть волошки сині в житі, Звідсіль ведуть дороги в світ.

І найдорожча рідна мова — Джерельцем радісно дзвенить. І мила пісня колискова, Чумацький шлях кудись зорить.

Усе найкраще і єдине, І радощі всі, і жалі... Мій рідний краю, Україно! Найкраще місце на Землі!

Влад ВІРШ ПРО МОВУ

На білому світі,

На чорній землі

Є мова у квітів,

Є мова в зорі.

Є мова у бджілки,

В метелика й клена,

В бузкової гілки,

В любистку зеленого.

Є мова в калини,

В дрімучого лісу,

У річки й стежини,

В осіннього листу.

Та тільки тому,

Хто цурається

Рідної мови,

Не промовлять вони, ані слова.

Ана Українська мова

Українська мова Мелодійна, світанкова. Ти від серця йдеш до серця І дзвениш, як те джерельце.

Щира, світла і казкова, Ніжна-ніжна, пелюсткова. Ти багата і барвиста, І дзвінка, і промениста.

І буденна, і святкова, Мово наша калинова! І свята, і найрідніша, І для слуху наймиліша!

У тобі ясне світання, Є любов, а є кохання. Ти така ясна, чудова, Мово наша веселкова!

Адріан МАТУСИН ЗАПОВІТ

Раз казала мені мати:

«Можеш мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх

Щоб у серці ти зберіг».

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну!

Пісня "Україна"

Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови… Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її!

Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ.